Близько 40 документів про двостороннє співробітництво підписано за підсумками зустрічі глав урядів Росії і Китаю Дмитра Медведєва і Лі Кецяна в Москві 13 жовтня. Що за ними стоїть?
Енергетичний блок «рулить»
Міністри енергетики скріпили підписами міжурядову угоду про співробітництво у сфері поставок природного газу за східним маршрутом. Уряд РФ лише минулої п'ятниці схвалив до підписання цю угоду. Вона є умовою для набрання чинності договору купівлі-продажу природного газу і дає можливість офіційно запустити роботи щодо газопроводу "Сила Сибіру", старт будівництву якого 1 вересня дав особисто Володимир Путін. Він же під час візиту в Шанхай у травні цього року і "продавив"підписання, власне, самого контракту між "Газпромом"і Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC). Нагадаємо, що за умовами угоди вартістю 400 млрд доларів, Росія протягом 30 років поставлятиме до Китаю 38 млрд куб. метрів газу.
Натхненна успішним завершенням 10-річних переговорів Росія вирішила, що може поставляти в Піднебесну і значно більше "блакитного палива" - буквально стільки, скільки тій заманеться. Причому як за вже остаточно схваленим східним, так і за західним маршрутом, який інтенсивно обговорюється останні місяці. За словами голови правління ВАТ "Газпрому"Олексія Міллера, у західного маршруту величезний потенціал, і російська сторона дуже швидкими темпами зможе нарощувати обсяги газових поставок по ньому "залежно від зростання попиту на китайському ринку".
Мабуть, у Москві розраховують, що після підписання першого газового контракту, який так важко дався, подальші підуть набагато простіше. Російський торгпред у КНР Олексій Груздєв навіть заявляв про те, що сторони можуть підписати документ про поставки газу за західним маршрутом у рамках нинішньої зустрічі глав урядів. Проте цього не сталося.
Відзначимо, що як і для східного, для західного маршруту треба ще прокласти газопровід "Алтай". Заходи дуже витратні. Власні кошти російському монополісту буде знайти надзвичайно важко. Що ж стосується обіцяних нібито китайською стороною 25 млрд доларів попередньої оплати за газ на спорудження "Сили Сибіру", то про них останнім часом якось мовчать.
Нащо Китай дає Росії гроші
Серед важливих із підписаних документів варто згадати 3-річну угоду про валютні свопи між Центробанком Росії і Народним банком Китаю вартістю 150 млрд юанів (24,4 млрд доларів, які Росія має намір використати, зокрема, при торгівлі енергоресурсами).
Крім того, підписано й угоду щодо залучення кредитних ліній Ексімбанку російськими банками, які потрапили під західні санкції, - ВТБ, Зовнішекономбанком і Россільгоспбанком. Це дуже актуально для російських банківських установ, які втратили можливості позичати гроші на фінансових ринках ЄС і США. Китайські партнери позичили Росії через ці кредитні лінії більш як 4 млрд доларів. Але не просто так, а на фінансування імпорту товарів і послуг із самого Китаю, починаючи від продуктів і закінчуючи необхідним російським нафтовим компаніям високотехнологічним обладнанням.
Коли ж не йдеться про спільні проекти, китайські банки гроші давати не поспішають. По-перше, вони взагалі дуже рідко це роблять, а по-друге, сьогодні змушені діяти, озираючись на західних партнерів. Що б не говорили усміхнені банкіри, як би не критикував Пекін санкції проти РФ, сваритися із Заходом їм невигідно. У Китаї є побоювання можливих політичних ризиків і сумніви щодо прибутковості операцій у такій загадковій країні, як Росія.
Ще один цікавий документ з прем'єрського пакета - меморандум про участь китайських China Railway Construction Corporation(CRCC) і China Investment Corporation у проекті будівництва високошвидкісної залізничної магістралі Москва-Казань. У Росії жодної подібної гілки немає, а Китай уже перерізаний такими вздовж і впоперек, відповідно, має в розпорядженні всі технології. Раніше повідомлялося, що китайські інвестори готові вкласти в проект до 400 мільярдів рублів (з більш як трильйонного бюджету). Проте, і тут розрахунок Китаю не в тому, щоб росіяни долали відстань між столицею і Казанню в чотири рази швидше, а щоб у перспективі магістраль була продовжена до Пекіна.
У цьому контексті можна згадати, що уряд північно-східної провінції КНР Хейлунцзян виділив 170 млрд юанів (понад 27,7 млрд доларів) на будівництво залізниць до російського кордону. Таким чином, Пекін іде до здійснення своїх планів будівництва євразійської дороги, яка з’єднає Китай із Західною Європою.
Куди інвестує Китай
Залучення інвестицій, звичайно, дуже цікавить Росію. Була створена міжурядова комісія з інвестиційного співробітництва, перше засідання якої пройшло в Пекіні у вересні. А напередодні зустрічі прем'єрів у Москві в Сочі відбувся 9-й російсько-китайський економічний форум, на якому були озвучені обсяги інвестицій.
За словами заступника голови Держради КНР Ван Яна, прямі інвестиції Китаю в Росію зросли на 73% за вісім місяців 2014 року порівняно з торішніми показниками, а минулого року вони збільшилися в 6 разів і перевищили сукупно 4 млрд доларів.
При цьому кошти, в основному, спрямовуються в розробку корисних копалин. Зокрема, найбільшими угодами стали придбання китайськими компаніями акцій ВАТ "Ямал СПГ" (Китайська національна нафтогазова корпорація придбала 20% акцій ВАТ), ВАТ "Уралкалій", Московської біржі і банку "ВТБ".
Сировинний придаток
З 2011 року РФ поставляє до Китаю сиру нафту. За цей час уже поставлено більш як 40 млн тонн сировини і ведуться переговори про нарощування обсягів нафтового експорту. Крім цього, Росія поставляє в сусідній Китай також електроенергію і вугілля (у 2013 році - 3,5 млрд кВт/год електроенергії і 27 млн тонн вугілля). Левову частку продукції, що експортується з Росії в КНР, минулого року, як і раніше, становили паливо, деревина, руда і шлак, а також ядерні реактори, тоді як у зворотному напрямку йшли машини, устаткування і товари хімічної промисловості.
Як би Росія не заперечувала проти визначення "сировинний придаток Китаю", очевидно, що запаси надр в осяжному майбутньому залишатимуться основним чинником зростання двостороннього товарообороту. Його сторони мають намір довести до 100 млрд доларів у 2015 році проти 89 млрд у минулому (приріст за перші 8 місяців цього року становив 3,4%).
Не випадково Москва і Пекін називають енергетику "локомотивом"двосторонньої співпраці. Переговори ведуться буквально в режимі нон-стоп. 10 жовтня у Пекіні перебував глава "Газпрому"О.Міллер. На зустрічі із заступником прем'єра КНР Чжан Гаолі він заявив, що вважає Китай "надійним партнером". Мабуть, на відміну від європейських.
Масштабне партнерство
У Китаї люблять масштабні порівняння. Наприклад, говорячи про відносини з США, тут наголошують, що Китай - найбільша країна, що розвивається, а Штати - найбільша розвинена. От і під час спільної прес-конференції з Дмитром Медведєвим у Москві прем'єр Держради КНР Лі Кецян нагадав, що Китай є найбільш населеною країною світу, а Росія - найбільшою за площею країною на планеті. Він також заявив, що відносини "всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії"Пекіна і Москви вступили в новий період розвитку.
Дійсно, період новий, у якому в Росії стратегічних партнерів дедалі менше, тому Москві залишається брати масштабом і вражати кількістю документів.
Ольга Танасійчук, Пекін.
14.10.2014
