«Лише політичними рішеннями ми повинні створити безпеку на сході країни і повернути Крим», - командувач ПС ЗСУ Сергій Дроздов

Він стверджує, що вітчизняні Повітряні Сили контролюють безпеку у небі країни. Що армія повинна фінансуватись «під ключ» для виконання поставлених завдань, але готовий «пропустити вперед» вчителів і медиків. Новопризначений командувач Повітряних Сил України Сергій Дроздов відрізняється від попередників: відчувається, що спілкується він «від серця» - говорить те, що думає, а не те, що підказують кон'юнктурні «розклади». Певен, час, коли «говорили гармати» на сході країни вже минув, настав час політичних рішень, щоб завершити антитерористичну операцію і повернути Крим Україні.

 

    - Сергію Семеновичу, традиційно Ваше професійне свято – річницю створення Повітряних Сил України відзначають на початку серпня. Як святкували за нинішніх умов незавершеного конфлікту на сході країни?

- Повітряні Сили цьогоріч відзначили 11-ту річницю. Як і минулоріч, як і всі військовослужбовці нашої країни, ми зустріли її на бойових постах. Якби була інша ситуація, можливо, подумали б про масштабне дійство, наприклад, військовий парад. Але нинішні умови – інші.

    - Указом Президента України Ви призначені на посаду 20 липня цього року. З числа накопичених проблем першочергово що будете запроваджувати?

    - Так, проблем багато. Але я ще тільки розпочинаю роботу. Не жаліюсь, адже всі питання поступово вирішуються – підвищуємо рівень підготовленості, кількість нальотів і справність авіатехніки. Йде процес модернізації літаків, зенітних ракетних комплексів, у нас вже є на озброєнні новітні станції РЛС. Тому процес йде. Бажано, звичайно, більше у кількісному відношенні, але те, що ми маємо – ефективно використовується для збереження недоторканості наших повітряних кордонів і виконання інших завдань.

    - Цьогоріч Ви побували у Китаї, домовлялись стосовно обладнання, нових різних видів озброєння. Що робиться з питань  оновлення авіапарку та для заміни втрачених за минулий рік 11 льотних суден? Чи закуповуватимете щось нове?

    - Під час візиту у КНР спілкувався із багатьма спеціалістами. Окрім того, зустрічався в Україні із фахівцями, які приїжджають до нас із-за кордону. Це, переважно, військові профільні фахівці - військові аташе. Зазначу, відчув, що всі наші візитери зараз налаштовані на ситуацію в Україні і готові надавати допомогу: і США, і Канада, і інші держави. Ми зараз отримуємо, окрім засобів зв’язку ще й засоби захисту, які встановлюється на літаки. Надійшли захисні шоломи для льотчиків, їх розповсюджуємо у військові частини. Щодо модернізації – встановлюємо у літаках додаткове електронне сучасне обладнання, бо всі літальні апарати 80-х, початок 90-х років випуску. Отже базова платформа відповідає сьогоденню, але в плані електронної «начинки» – вони застаріли: зараз на зміну аналоговій системі прийшли цифрові технології. Локатори в нас вже нові: встановлено сучасні радіолокаційні станції вітчизняних підприємств. Зараз вирішуємо питання оновлення зенітних ракетних комплексів, перехід на нову базу з урахуванням наукового потенціалу нашої держави.
    Процес закупівлі літаків поки що на рівні перемовин із різними країнами-виробниками. Обираємо оптимальний варіант по обладнанню, ціні, якості. Сьогодні маємо достатній парк авіатехніки – десять авіа бригад у нас є, які повністю укомплектовані бойовими літаками. Скільки придбаємо нових літальних апаратів? Стільки, скільки дозволить кошторис України. Президент України, Кабмін зараз дуже уважно прислухаються до потреб армії, але ми усвідомлюємо, що не можемо забрати всі гроші від вчителів, лікарів і зробити переозброєння нашого парку. Наші льотчики мають досвід польотів на новітній авіатехніці, але і на наявній вони добре вправляються.
    Хотів би зазначити, що перевагу ми маємо надавати нашому оборонно-промисловому комплексу, адже це забезпечення роботою наших людей і розвиток країни.

    - Найболючіша тема – забезпечення житлом військовослужбовців? З початку незалежності країни ця тема постійно пробуксовувала. Можливо, і у Криму стільки б наших військових не залишилось, якби вони були певні, що у них є надійний тил і вони захищені і забезпечені, принаймні, житлом. Які перспективи має хоча б Вінницький гарнізон у цьому напрямку?

    - Маємо амбітні проекти щодо співпраці із Вінницькою міською радою. Є дві ділянки під забудову неподалік від штабу ПС. Плануємо збудувати два будинки по 70 квартир кожен. Звичайно, за рік проблему ми не вирішимо, але перспективи є.

    - Повертаючись до теми антитерористичної операції на сході країни. Які втрати понесли Повітряні Сили?

    - Із квітня 2014 року – офіційного початку АТО було поранено понад120 чоловік з числа особового складу ПС ЗСУ і 32 чоловіки загинуло. З них 16 чоловік – льотного складу. Це - екіпажі літака Ан-30, командир екіпажу підполковник Костянтин Могилко, де 6 червня 2014 року загинуло 5 осіб; літака Іл-76, командир екіпажу підполковник Олександр Білий, де 14 червня 2014 року загинуло 9 членів екіпажу та 49 десантників; літака Ан-26, командир екіпажу підполковник Дмитро Майборода, де 14 липня 2014 року загинуло два військовослужбовці.
    Імена наших льотчиків, Героїв України - Костянтина Могилка та Дмитра Майбороди будуть увічнені на території штабу, на їх честь до дня Незалежності України встановлять бюсти на Алеї Героїв. До Адміністрації Президента України подано документи щодо присвоєння їх імен літакам, на яких вони виконували польоти. Також ще один літак, винищувач Су-27 Миргородської бригади назвуть ім’ям Василя Никифорова (генерал-лейтенант, заступник командувача Повітряних Сил з авіації - начальник авіації ПС ЗСУ, брав участь в АТО, помер у березні цього року після тривалої хвороби – авт.), а 476-та бригада транспортної авіації вийшла із пропозицією присвоїти літаку Ан-26  ім’я Миколи Сищикова (генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу, помер у 2012 році – авт.).

    - Щодо підполковника Олега Бєлого і загибелі екіпажу і десантників у Іл-76 біля Луганська. Дотепер триває розслідування кримінального провадження стосовно посадовців Збройних Сил України та Оперативного штабу управління антитерористичною операцією Антитерористичного центру при СБУ. На Вашу думку, чи є вина вищого командного складу у цій катастрофі, адже у Генпрокуратурі України стверджують, що посадовці проігнорували попередження про активізацію терористів в районі Луганського аеропорту і наявність у них відповідної техніки для знищення літака?

    - Допоки триває розслідування я не можу коментувати цю справу.

    - Які завдання в АТО зараз виконує ввірений вам вид Збройних Сил?

    - До Мінських домовленостей ми опікувались перебазуванням військ, санітарною авіацією, авіапідтримкою тих угрупувань, що у нас є, а також боротьбою із незаконними збройними формуваннями. Сьогодення поставило нові завдання, адже виходячи з Мінських домовленостей, діє заборона бойової авіації в зоні АТО. Відтак, бойова авіація у нас відведена від аеродромів, які знаходяться безпосередньо в зоні АТО. Але вони постійно проводять тренування для того, щоб продовжити ті задачі, задля яких ми всі працюємо. Зараз виконується транспортне забезпечення, санітарна евакуація, перевезення та доставка вантажів. Контролюємо захист повітряного простору – здійснюється радіолокаційний пошук, радіолокаційна розвідка.

    - Коли був крайній постріл із зенітних ракетних комплексів?

    - До літа цього року. До цього часу ми збили 16 цілей у зоні АТО. Зараз зменшена кількість безпілотників і активність дій зенітних ракетних комплексів зменшилась.

    - Чи можливо, на Вашу думку, врегулювати затяжний конфлікт на сході – країна вже виснажена тривалими бойовими діями?

    - Певен, що лише політичними рішеннями, політичними передумовами ми повинні створити безпеку цьому регіону України. А також досягти того, щоб Крим також повернувся до складу України.


    Спілкувалась Наталія Журбенко, фото – Олександр Лапін.