Про те, що Уряд звільнив керівництво Продовольчо-Зернової корпорації, нам стало відомо 15 грудня з релізу, який надійшов на скриньку новинної служби Укрінформу.
Реліз повідомляв, що «зміна складу правління компанії була ініційована керівництвом країни та галузі на підставі раніше проведених перевірок та зазначав, що головним робочим завданням нового керівництва є виконання у повному обсязі укладених договорів з КНР, які на сьогодні мають певні відхилення від графіку поставок».
Тобто нове керівництво фактично підтвердило невиконання контракту, те, про що писав у своєму розслідуванніУкрінформ.
Реліз цим самим підтвердив, що Ігор Швайка (на той час міністр) вводив в оману автора цих рядків словами, «що це все маячня, контракт виконується».
Ми бажаємо успіхів новому керівнику Держкорпорації.
Але при цьому хотіли би висловити певні зауваження щодо цього призначення та розповісти про існуючі ризики.
В повідомленні ПАТ «ДПЗКУ» пише, що прийшла «нова команда технократів - спеціалістів з багаторічним досвідом роботи у зерновій галузі та глибокими знаннями міжнародних аграрних ринків».
В сільському господарстві, а надто, коли йдеться про аграрний ринок, всі фахівці,аналітики та керівники - як на долоні, зазвичай вони - члени якихось великих команд, транснаціональних корпорацій.
За деякими даними, посада керівника Державної Продовольчо-Зернової корпорації стала квотою «Самопомочі». Не будемо докоряти, що «Самопоміч» скористалася квотою, хоча сама була проти цього принципу призначення. Якщо всі партійні парламентські сили чимось керують, то чому б їм не спробувати? Погляди змінюються, це не можна вважати аморальним. Просто повинна бути відкритість із виборцями. В професійних колах стверджують, що новий керівник корпорації Валерій Томіленко, людина, скажемо так, добре знайома народному депутату від «Самопомочі» Івану Мірошніченку.
Сам Іван Мірошніченко - віце-президент Української зернової асоціації з 2005 року і по сьогоднішній день; представник ЗАТ "AT Каргілл"в комітеті Президента України з питань іноземних інвестицій (FIAC), радник міністра Аграрної політики України 2009-2013 рік.
Те, що Іван Мірошніченко (лобіст креатури В. Томіленка) був радником міністра Присяжнюка до 2013 року, мабуть, теж не є компроматом. Кримінальні справи щодо аграрного міністра Януковича повинні бути доведені до кінця, якщо знайдуть розкрадені кошти, він повинен понести відповідальність, але цей міністр виконував контракт із КНР. І сподіваємося, що саме цей напрямок буде для ГПЗКУ пріоритетним. Реліз зазначає, що «першим кроком нового керівництва буде проведення міжнародного аудиту компанії, ключові результати якого обов'язково стануть публічними».
Ви знаєте, аудит - правильна штука, якщо його не використовують як палицю, або привід поговорити про гріхи «папєрєдників». З аудиту та обіцянки покарати всіх починав також постмайданний аграрний міністр Швайка, який провалив контракт. Аудит потрібен, але він не повинен заважати процесу закупівлі та відвантаження зерна, який мусить бути безперервним. Тому ми хотіли би серед перших кроків та заяв нового керівництва побачити, хто і як в їхній команді буде закуповувати зерно, хто відповідатиме за зовнішньоторгівельну складову.
У планіі довідки нагадаємо новому керівнику: за умовами Меморандуму про взаєморозуміння між ДПЗКУ та і китайською ССЕС від 09.07.2014 р., ДПЗКУ зобов'язана у другому півріччі 2014 експортувати: 2 млн. тонн кукурудзи, 500 тис. тонн ячменю, 1 млн. тонн фуражної пшениці, тобто разом 3,5 млн. тонн зерна. Згідно ж портової статистики за 4 місяці поточного сезону ДПЗКУ експортувала лише 800 тис. тонн (23%). Ми чекаємо від нового керівника планів, як саме він намагатиметься вирівняти ситуацію.
За нашими даними, 90% експорту ДПЗКУ періоду Швайки склали продажі не в країнах призначення, а в українських портах на умовах FOB, тобто фактично посередницьким компаніям. Тобто замість приводити в країну валюту зерно продавали за гривню посередникам. Ми сподіваємося, що новий очільник ДПЗКУ повернеться до практики продажу зерна в країнах призначення.
В прес-релізі нового керівника пишеться, що «значна увага буде приділятися реалізації другої частини контракту між ДПЗКУ та ССЕС, для модернізації елеваторної галузі й сільськогосподарського імпорту добрив і хімії, яка раніше не була задіяна».
І тут хочеться сказати: «Стоп». Друга частина китайського кредиту (товарна), ще півтора мільярди - занадто солодка штука, щоб не почати його освоювати. Враховуючи сумний досвід першої частини кредиту, друга частина та те, на що її хочуть пустити, повинна бути під постійним контролем громадськості. Інвестиції в елеватори, в суднобудівництво чи засоби захисту рослин (до речі, захистом рослин в ДПЗКУ періоду Присяжнюка займався нинішній нардеп БПП Роман Насіров, але ним тоді нічого не було зроблено, а всі журналістські запити відправлялися у кошик).
Не піддаватимемо сумніву, що Україні потрібні свої судна, хоча не переконані, що виплата процентів та тіла доларового кредиту при зростаючому курсі, в умовах війни у тому числі за українські порти - нагальна необхідність. Так само, при закупівлі на китайські кредити елеваторного обладнання варто було б чітко знати думки найширшого спектру фахівців, що це за обладнання. Одним словом, чекаємо прозорості, прес-конференцій та обговорення цього рішення.
Новий в.о. голови ДПЗКУ завершує повідомлення, що «ДПЗКУ обов'язково має стати лідером експортного ринку та приносити високий стабільний дохід до державної казни, а своїми професійними діями промотувати Україну як надійного національного оператора на зернових ринках України та світу».
Ми би дуже хотіли цього. Але головне завдання на сьогодні - хоч якось втримати цей ринок.
Лана Самохвалова. Київ.
18.12.2014